Посольство індонезії в москві. Коротка історія

Посольство Індонезії в Москві, будучи офіційною дипломатичною місією, займається різними питаннями, що стоять на міжнародному порядку і в двосторонніх відносинах. Перші контакти між жителями Росії і островів Індонезійського архіпелагу були встановлені в середині XlX століття, але оскільки ця територія на той момент була колонією Нідерландів, то необхідності в дипломатичному спілкуванні не виникло.

Коротка історія двосторонніх відносин

У перший час двосторонніх відносин Індонезія цікавила, головним чином, російських вчених. У країну регулярно приїжджали ботаніки та етнографи, а також географи та біологи різної спеціалізації.

Окремий інтерес представляє внесок, який російські інженери внесли в розвиток нафтової галузі, настільки важливою для сучасної Індонезії. У 1894 році російськими інженерами були виявлені перші нафтові поля, а вже через три роки А. В. Рагозін отримав від місцевої влади дозвіл на будівництво нафтопереробного заводу.

Встановлення дипломатичних відносин

Крім того, варто згадати і про те, що Індонезії як єдиної держави в той час не існувало, а були тільки різні султанати, що знаходилися під контролем і протекторатом то Великобританії, то Нідерландів. Одна з невеликих держав архіпелагу-султанат Аче-згідно з дипломатичними свідченнями неодноразово просив владу Російської імперії про прийняття його в підданство. Переговори однак ні до чого не привели.

З початком Першої світової війни будь-які контакти між країнами були перервані і відновлені лише після закінчення Другої світової. Так, в 1950 році з`явилося перше посольство Індонезії в Москві. Після цього з`явилася можливість на регулярній основі підтримувати двосторонні відносини по найрізноманітніших питань.

Посольство Індонезії в Москві

У зону відповідальності індонезійської дипломатичної місії входить не тільки Росія, але і Білорусь, громадяни якої також повинні звертатися в посольство зі своїх питань. На території ж Російської Федерації, крім посольства Індонезії в Москві, є Почесне консульство в Санкт-Петербурзі, яке надає послуги петербуржцям і жителям Північно-Західного федерального округу. У консульстві надається весь необхідний перелік послуг.

Представництво Республіки Індонезія розташоване в мальовничому історичному районі Москви-Замоскворіччя, за адресою Новокузнецька вулиця, 12. У користуванні місії знаходяться два будинки, зведені на початку XX століття. Обидві будівлі є пам`ятками архітектури та історії.

Подібно до багатьох інших дипмісій, посольство Індонезії має складну структуру, що включає дипломатичний, політичний, економічний відділи, службу, яка курирує питання освіти, культури та гуманітарного обміну. Є в посольстві і служба військового аташе, так як питання військово-технічного співробітництва є пріоритетними у відносинах Росії та Індонезії.

До 2016 року послом Індонезії в Росії був Джаухарі Оратмангун, проте пізніше його змінив Мохамад Вахід Сапріяді, який і донині несе службу в якості Повноважного посла.

Де знаходиться посольство

У районі Москви Замоскворіччя розташовані відразу кілька іноземних посольств: Іспанії, Індонезії, малі і Танзанії, а також культурне представництво Дубая. Іноземні представництва вибирають цей історичний район за його розвинену інфраструктуру, чистоту, затишок і благородний історичний вигляд. Цей куточок Москви є одним з найдавніших районів, так як згадки про нього вперше зустрічаються в 1365 році.

У безпосередній близькості від Посольства Індонезії в Росії розташовані станції метро "Третьяковська", "Новокузнецька" і "Полянка", пішки від будь-якої зі станцій до представництва не більше п`ятнадцяти хвилин. У сусідньому районі Якиманка розташована Третьяковська галерея.

Історія Посольського особняка

Посольство сьогодні займає дві будівлі, об`єднаних одним парканом, по Новокузнецькій вулиці. Один з будинків є історичним особняком Татищева, побудованим в 1900 році за проектом Володимира Володимировича Шервуда.

До середини двадцятого століття будівля повністю зберігало свій історичний вигляд, проте при передачі його посольству була замінена Візерункова огорожа, і проведено капітальний ремонт внутрішніх приміщень, в результаті якого від внутрішнього обсягу минулого особняка нічого не залишилося.