Месьє-це аналог пана або щось більше?

Крім рядових термінів, в роки розквіту аристократії Російська мова також запозичив безліч іноземних понять. По-своєму пишних, елегантних, а також використовувалися по відношенню до заморських гостям з конкретних держав. З тих пір кожен росіянин знає: "месьє» - це привіт з Франції. Але чи тільки? Коли воно виникло і як вживалося спочатку? Адже за час подорожі по Росії слово знайшло кілька нових смислів.

Спадщина монархії

Першоджерелом є латинське mon senior як звернення "мій старший" на адресу родича або знаходиться вище в ієрархії людини. Проміжним етапом були французькі:

• messieurs;
• monsieur.

Лише в XVI столітті в Парижі офіційно прозвучало " месьє». Це був найближчий родич короля, його брат. Неодмінно враховувалося старшинство, тобто гіпотетична можливість зійти на престол у разі смерті монарха і при відсутності дітей-спадкоємців. Також в якості титулу слово перекочувало в релігійну сферу, де Monsieur de Paris був паризьким єпископом. А в революційний період відбулася невелика підміна, і злі громадяни почали жартома іменувати так ката, Головного на той момент вершителя доль.

Практика запозичення

Що спільного з сьогоднішньою версією? Історична трактування має на увазі, що спочатку були придворний месьє і мадам - його дружина. З плином часу титули перетворилися на ввічливі звернення, аналоги традиційних:

• пан-пані;
• пане-пані.

У період затребуваності моди на французьке серед російської аристократії з`явилися несподівані значення. Так, в рамках застарілого жаргону мовець мав на увазі синонім для слів "тип, суб`єкт", вказуючи на підозрілих особистостей в іронічному ключі. На більш офіційному рівні:

• вихователь при дитині, частіше родом з Франції;
• викладач відповідної мови в інституті або пансіоні;
• господар магазину з модними новинками.

Загальне найменування для безлічі знайомих обивателю речей. А в рамках просторіччя всі знали, що "француз" - це "месьє" і навпаки. У спробах облагородити дійсність хоча б на словах виникли визначення:

• господар будинку, власник садиби;
• чоловік, чоловік.

Перший варіант проговорювали слуги, згадуючи пана, другий-законні дружини, намагаючись наслідувати іноземкам.

Сучасне спілкування

Чи варто повторювати» подвиг " предків? Хіба що в жартівливій манері, адже зараз прийнято звертатися по імені, без службових приставок. В крайньому випадку вживають синоніми:

• пан;
• громадянин;
• товариш.

Але, якщо ви часто буваєте за кордоном у франкомовних країнах, тепер ні за що не розгубитеся!