Ад'єктивне схилення. Відмінювання ад'єктивне і змішане

Зміст

Іменники
Падіж. Таблиця
Відмінювання по числах
Відмінювання іменників. Ад`єктивне схилення
Як визначити схиляння?
Прикметники імена
Як схиляються прикметники?
Несклоняемие прикметники

Відміни в російській мові вивчають ще в початковій школі. Багато хто до цих пір пам`ятають назви відмінків і таблиці закінчень. Відмінювання - це словозміна іменних частин мови за родом, числом або відмінком. Розберемо докладніше, як схиляються в російській мові іменники та прикметники. Дізнаємося, що таке ад`єктивне схиляння.

Іменники

Всі слова російської мови можуть бути або однини (стілець, дерево), або множинного (стільці, парти). Кожен іменник може стояти в одному з шести відмінків. Також іменна частина мови може ставитися до одного з відмінювань. Сюди відноситься, наприклад, ад`єктивне відмінювання іменників (це зміна іменних форм і. е. їжа. ч., мають закінчення прикметників В і. е. їжа. ч.). Розглянемо їх в порівняльній таблиці далі.

Падіж. Таблиця

№	Назви відмінків	Питання	Пояснення	Приклад
1	Називний (І. е.)	кого? що?	Це вважається початковою формою іменної частини мови. Підмет завжди стоїть в даному відмінку.	Огірок, хмара, щеня, Ванесса, ялина
2	Родовий (Р. е.)	кого? навіщо?	Щоб було простіше задати питання, можна скористатися додатковим словом. Наприклад « " немає чого?"або" немає кого?»	Огірка, Хмари, цуценя, Ванесси, їли
3	Давальний (Д. е.)	кого? что?	У цьому відмінку задати питання можна також за допомогою додаткового слова. Наприклад « " дати кому?"або" дати чому?»	Огірку, хмару, цуценяті, Ванессі, їли
4	Знахідний (В. е.)	кого? що?	В даному випадку питання " кого?"збігається з Р. е., але що не сплутати ці два відмінка, необхідно користуватися допоміжним словом « " бачу кого?»	Огірок, хмара, цуценя, Ванессу, ялина
5	Орудний (Ґатунок. е.)	кого? чим?	В даному відмінку можна задати питання так « " задоволений ким?"або" задоволений чим?»	Огірком, хмарою, цуценям, Ванессою, ялиною
6	Прийменниковий (Е. е.)	про кого? про що?	Зазвичай іменники в П. е. вживаються з приводом. Задамо питання « " Думаю про кого?"або" Думаю про що?»	Про огірок, про хмару, про цуценя, про Ванессу, про ялину

Відмінювання по числах

Більшість іменників можуть мати форму і множини і однини. Наприклад: чашка-чашки, кішка-кішки, будинок-Будинки. Але, як і в будь-якому правилі, тут є винятки. Деякі іменники можуть бути тільки од. ч.:

позначення речовин (цукор, пил, вода, залізо);
абстрактні іменники (добро, гнів, веселощі, сміх, сивина);
власні імена (Севастополь, Кавказ, Америка, Волга);
Збірні назви (студентство, звірина, листя, посуд).

Інші іменники можуть бути тільки мн. ч., наприклад:

виражають речовини (чорнило, тирса, рум`яна) ;
відрізки часу (доба, канікули, будні);
назви будь-яких подій, дій (вибори ,піжмурки, підступи, клопоти);
складові (парні) назви (ножиці, окуляри, сани, ворота) ;
Збірні слова (фінанси, гроші, нетрі);
власні імена (Альпи, роман» Біси", Карпати).

У іменників у мн. ч. схиляння і рід не визначаються.

Відмінювання іменників. Ад`єктивне схилення

Відмінювання іменників можна розділити на наступні групи:

I-е схиляння. Сюди відносяться слова, що мають закінчення-а, - я. Наприклад: весна, владика, земля, няня, кухня, ягода.
II-е схиляння. У цю групу входять іменники з нульовим закінченням (в чоловічому роді!) і слова з закінченнями-е, - о. Наприклад: корж_, мяч_, дом_, підмайстер, вікно, горе.
III-го схиляння. Іменники з нульовим закінченням (у жіночому роді!). Наприклад: речь_, текь_, мать_, степ_.

I-е, II-е і III-е відмінювання називаються субстантивними.

Ад`єктивний тип відмінювання іменників. Сюди входять слова, утворені від дієприкметників або прикметників. Приклад: їдальня, рядовий, ванна, Вчительська.
Займенниковий тип. Це іменники, утворені від займенників, або схиляються як займенники. Наприклад: нічия, дівоча.
Разносклоняемое (всього 12, їх слід запам`ятати!). Це слова: час, тягар, вим`я, ім`я, тім`я, плем`я, прапор, полум`я, стремено, насіння, шлях, дитя.
Змішаний. Дане відмінювання у слів, що позначають прізвища на-ін (- Ин), - ов (- ев). Наприклад: Соловйов, Горчавкин.
Несклоняемое (нульове відмінювання). Сюди відносяться слова, що не змінюються за відмінками і числах, в основному мають іноземне походження. Приклад: Кіно, Таксі, леді, кава, пальто.

Як визначити схиляння?

Ад`єктивне схилення, ЗМІШАНЕ, субстантивне або інше визначають наступним чином:

Слово ставлять в початкову форму (і. е., їжа. ч.) і визначають, до якого з 7 типів воно підходить.
Якщо іменник не має форми од. ч., то воно не відноситься ні до одного відміни: штани, сани, віжки.

Прикметники імена

Прикметники (повних форм!) змінюються залежно від вживаного з ними іменника. Розглянемо, як вони схиляються.

Як схиляються прикметники?

1. Ад`єктивне відмінювання прикметників. Зміна відносних і якісних іменних частин мови.

Які це прикметники:

Якісні-висловлюють властивість самого предмета. Вони можуть бути різної інтенсивності. Наприклад: жовтий-жовтіше, холодний-холодніше, жорсткий-жорсткіше.
Відносні-описують властивість через ставлення до предмету. Ад`єктивний тип відміни таких прикметників не змінює ступенів інтенсивності. Наприклад: Шкільна, вечірня, літній, Соснова, залізний.

Приклад:

Падіж	Їжа. ч. чоловічий	Їжа. ч. жіночий	Їжа. ч. середній	Мн. ч.
І. е.	теплий (пол), березовий (міст)	тепла (ванна), березова (кора)	тепле (ковдра), Березове (поліно)	теплі (шкарпетки), березові (віники)
Р. е.	теплого (підлоги), березового (моста)	теплою (ванни), березової (кори)	теплого (ковдри), березового (Поліна)	теплих (шкарпеток), березових (віників)
Д. е.	теплому (підлозі), березовому (мосту)	теплій (ванні), Березовій (корі)	теплому (ковдрі), березовому (Поліну)	теплим (шкарпеткам), березовим (віникам)
В. е.	теплий (пол), березовий (міст)	теплу (ванну), березову (кору)	тепле (ковдра), Березове (поліно)	теплі (шкарпетки), березові (віники)
Ґатунок. е.	теплим (підлогою), березовим (мостом)	теплою (ванною), березової (корою)	теплим (ковдрою), березовим (поліном)	теплими (шкарпетками), березовими (віниками)
Е. е	теплом (поле), Березовому (мосту)	теплій (ванні), Березовій (корі)	теплом (ковдрі), Березовому (Поліні)	теплих (носках), березових (віники)

Ад`єктивний тип відміни типовий для більшої частини прикметників.

2. Відмінювання прикметників присвійних, що мають суфікс-ий (ЗМІШАНЕ).

Приклад:

Падіж	Їжа. ч. чоловічий	Їжа. ч. жіночий	Їжа. ч. середній	Мн. ч.
І. е.	собачий (корм), мисливський (рюкзак)	собача (упряжка), мисливська (хатинка)	собаче (чуття), Мисливське (зброя)	собачі (бігу), мисливські (сліди)
Р. е.	собачого (корму), мисливського (рюкзака)	собачої (упряжки), мисливської (хатинки)	собачого (чуття), мисливського (зброї)	собачих (перегонів), мисливських (слідів)
Д. е.	собачому (корму), мисливському (рюкзаку)	собачої (упряжці), мисливської (хатинці)	собачому (чуттю), мисливському (зброї)	собачим (бігам), мисливським (слідах)
В. е.	собачий (корм), мисливський (рюкзак)	собачу (упряжку), мисливську (хатинку)	собаче (чуття), Мисливське (зброя)	собачі (бігу), мисливські (сліди)
Ґатунок. е.	собачим (кормом), мисливським (рюкзаком)	собачої (упряжкою), мисливської (хатинкою)	собачим (чуттям), мисливським (зброєю)	собачими (перегонами), мисливськими (слідами)
Е. е	собачому (кормі), мисливському (рюкзаку)	собачої (упряжці), мисливської (хатинці)	собачому (чуття), мисливському (зброю)	собачих (перегонах), мисливських (слідах)

3. Відмінювання прикметників присвійних, що мають суфікс-ів (- ев),- ін (-Ин) (також є змішаним).

Приклад:

Падіж	Їжа. ч. чоловічий	Їжа. ч. жіночий	Їжа. ч. середній	Мн. ч.
І. е.	татів (стіл), братов (телефон)	Татова (книга), братова (дружина)	татове (скарб), братове (добро)	татові (черевики), братові (ковзани)
Р. е.	татового (столу), братова (телефону)	татової (книги), братової (дружини)	татового (скарби), братова (добра)	татових (черевик), братових (ковзанів)
Д. е.	татовому (столу), братову (телефону)	татової (книзі), братової (дружині)	татовому (скарбу), братову (добру)	татовим (черевиків), братовим (ковзанів)
В. е.	татів (стіл), братов (телефон)	татову (книгу), братову (дружину)	татове (скарб), братове (добро)	татові (черевики), братові (ковзани)
Ґатунок. е.	татовим (столом), братовим (телефоном)	татової (книгою), братової (дружиною)	татовим (скарбом), братовим (добром)	татовими (черевиками), братовими (ковзанами)
Е. е.	татовому (столі), братовому (телефоні)	татової (книзі), братової (дружині)	татовим (скарб), братовим (добре)	татових (черевиках), братових (ковзанах)

Змішаний і ад`єктивний тип відміни прикметників включають в себе основні принципи зміни іменних форм в російській мові.

Несклоняемие прикметники

Не схиляються наступні прикметники:

якісні короткої форми (холодний, високий, далекий);
якісні порівняльної і чудовою мірою, з однією основою (краще-краще за всіх, ближче-ближче всіх);
деякі народності (манти, Хансі);
різні кольори (хакі, беж);
окремі фасони нарядів (гофре, Плісе);
слова нетто, брутто, (Година) пік.

Дані прикметники не входять в відмінювання ад`єктивне і змішане. Їх риса-це незмінність. У реченнях несклоняемие прикметники розташовуються після імені іменника, а не перед ними (як звичайні прикметники).

Можна зробити висновок, що ад`єктивне відмінювання характерно для більшості іменників і прикметників. ЗМІШАНЕ-більш складне, воно об`єднує різні способи освіти словоформ. Не просто розібратися у всіх типах відміни в російській мові, але це дуже потрібно і важливо, щоб ваша мова була правильною і красивою.