Фільми в 60 fps: особливості створення і сприйняття

Як відомо, початок сучасному кінематографу було покладено в кінці XIX століття братами Люм`єр, які розробили стандарт зйомки і проекції в 16 кадрів в секунду. Обумовлено це було як економічними передумовами, так і технічними особливостями першої комерційної кіноапаратури. Нинішньому поколінню отримані "німий" слайд-шоу можуть здатися низькобюджетними виробами, але затверджений стандарт успішно проіснував до 1932 року, коли прогрес, нарешті, дозволив масово демонструвати повноцінне звукове кіно, а кадрова частота зросла до звичних 24 кадрів в секунду. Потім глядачам явили широкоформатні кінофільми з частотою вже в 30 FPS, телевізійники освоїли NTSC, а слідом настала епоха високої чіткості, еволюцію якої глядач спостерігає в даний час.

Телебачення і кінематограф

Сучасні стандарти телевізійного мовлення дозволяють вести зйомку і трансляцію з високими кадровими частотами (48-60 FPS), що сприймається телеглядачами абсолютно нормально. Новинний репортаж, концерт, численні шоу і спортивні заходи-все це завдяки сучасним технологіям виглядає досить реалістично. На екранах телевізорів і моніторів користувачі спостерігають чіткі і незмазані лінії і контури об`єктів, плавні рухи при мінімальному розмитті, та й рівень деталізації всіх елементів в кадрі дуже високий. Чи застосовується таке до кінематографу? Як відреагують глядачі на фільми в 60 FPS? Однозначної відповіді немає і бути не може, оскільки на сприйняття картинки впливає чимало факторів.

Економічна складова

Слід зазначити, що незважаючи на велику кількість професійних камер, що дозволяють вести зйомку з високими частотами кадрів, кіноіндустрія активно продовжує знімати фільми, що потрапляють в кінотеатри в класичному двадцятип`ятикадровому варіанті. Відбувається так зовсім не через турботу про здоров`я споживачів, а з банальних комерційних причин: переобладнання величезної мережі кінотеатрів під проектори, здатні виводити високі частоти, вважається економічно недоцільним. Хоча той же Кемерон активно рекламує майбутні продовження "Аватара", зняті саме з такою частотою, питання їх відтворення все ще залишається відкритим.

Відповідно, кожна з кінокартин з високим фреймрейтом, скачана з інтернету, - це не готовий студійний продукт, а призначена для користувача постобробка класичного 25-кадрового відеоряду із застосуванням інтерполяції-вставки додаткових кадрів. При завантаженні такого контенту з розділу з гордою назвою "Фільми 1080 60 FPS" будь-якого сайту можна отримати досить якісно оброблений відеоряд, а можна потрапити і на відверту халтуру, що рясніє множинними артефактами і розривами. Все залежить від знань, програмне забезпечення і, зрозуміло, потужності обладнання користувача, що займається таким своєрідним поліпшенням кінофільмів.

Кінематографічна складова

Одна з головних проблем фільмів в 60 FPS, здатна перетворити високобюджетний блокбастер в збірку трюків (нехай і видовищних) серед штучних декорацій, знятих оператором на телевізійну камеру, - сприйняття. Воно часто навідріз відмовляється приймати відображається на екрані дію за художній твір, що призводить до втрати кінематографічності і втрати тієї самої "магії кіно". Згодом, ймовірно, ця проблема стане менш гострою, оскільки рано чи пізно може настати звикання. Але поки до цього ще далеко, і глядачів, які вважають подібний кіноформат неприйнятним, на даний момент чи не більшість.

Фізіологічна складова

Далеко не кожен глядач здатний нормально сприймати фільми зі збільшеною частотою кадрів якраз через їх гіперреалістичність. Відсутність звичного ефекту розмиття (motion blur) в динамічних сценах у багатьох користувачів може викликати погане самопочуття (від різі в очах і головного болю до більш серйозних наслідків). В даному випадку все буде залежати не тільки від віку, але і від особливостей конкретного організму.