Російське біблійне товариство-це...

Російське Біблійне товариство є християнською неконфесійною організацією, яка активно поширює Біблію, окремі частини Святого Письма на російській території. Зародилося воно ще в імперії, а тепер його створили і в РФ. Це найбільший видавець біблійних зборів.

Установа

Російське Біблійне товариство було засновано в січні 1813 року в Санкт-Петербурзі. Ініціатива виходила від князя Голіцина, а затвердив її безпосередньо імператор Олександр I.

Перше ж зібрання його членів визначило єдиний Статут з цілями і завданнями. Там була висловлена ідея, що біблійне товариство сприятиме поширенню на території країни Святого Письма. Воно займається і перекладами Біблії, наданням її населенню на самих різних мовах за низькими цінами.

Початок діяльності

У 1814 році спочатку Біблійне товариство було названо російським. Відбувався активний розвиток його діяльності-Святе Письмо виявилося перекладеним на 14 різних мов, було надруковано близько 900 000 його примірників на 26 мовах. Активну участь у даній діяльності брали архієпископ Філарет, філолог Вук Караджич, відомий діяч М. Сперанський, М. Милорадович, який був героєм Вітчизняної війни 1812 року. Покровителем російського Біблійного товариства в Москві був імператор Олександр I. Він особисто виділив 25 000 рублів разово, а після - 10 000 рублів щороку на спонсорування його діяльності.

Відкриття Будинку

У 1816 році від нього ж російське Біблійне товариство отримало в дар особняк в Петербурзі. Він був кам`яним, розташовувався у Катерининського каналу. Там було облаштовано видавництво російського Біблійного товариства. Також тут відкрилася книжкова крамниця з друкарським складом. Пізніше Олександр I подарував особняк і Біблійному товариству Москви.

Відомо, що представники його досить активно контактували з членами аналогічних організацій інших держав. Особливо близькими були відносини на цьому грунті з англійцями.

Становище російського Біблійного товариства стало важким у 1820-х роках. Тоді князь Голіцин виявився відстороненим від влади. Він перестав займати президентський пост і в суспільстві також. У 1826 році діяльність Біблійного товариства була остаточно зупинена за рішенням Миколи I. Майно його виявилося переданим Святійшому Синоду. Видані російським Біблійним товариством книги передали друкарні. Капітал товариства передали духовним відомствам. У підсумку всі гроші пустили на продовження видавничої діяльності, але замість російського Біблійного товариства Біблії поширював Святіший Синод.

Поширення

У 1831 році міністр народної освіти до. Лівен прийняв рішення створити нову подібного роду організацію. За його указом був створений Статут євангельського Біблійного товариства. Майно РБО перейшло даній установі. Керівники були колишніми учасниками РБО. Завдання з поширення Біблії від біблійного товариства колишніх часів в практично незмінному вигляді перейшли до нової організації. Вельми активно Святе Письмо поширювалося серед протестантів в Росії.

Визначаючи, з якою метою було створено Біблійне товариство, варто враховувати, що представники його продовжували переводити Святе Письмо на російську. Всі праці, розпочаті в 1816 році, тривали. Єдиний загальновизнаний переклад Біблії на російську був виданий в 1876 році завдяки зусиллям представників Біблійного товариства.

Після революції

Коли пролунали революційні події 1917 року, поширювати релігійну літературу вже стало скрутним завданням. І тільки в 1956 році була опублікована Біблія, яка неодноразово перевидавалася в наступні роки. Кількість їх на душу населення залишалося маленьким. Навіть при цьому послідовники християнства намагалися знайти способи відновити діяльність РБО. Їх активно підтримували учасники аналогічних організацій з інших держав.

В кінці епохи СРСР

У 1979 році відбулася поставка 30 000 Біблій Всесоюзній раді євангельських баптистів. В результаті поставки тривали в ще більших обсягах. І, тим не менш, число Священних Писань на душу населення здавалося священикам недостатнім.

У 1990 році була відновлена діяльність Російського Біблійного товариства в Москві. Засновниками стали близько десятка осіб. Тут об`єдналися носії православних, протестантських і католицьких традицій. Патріарх всієї Русі Алексій II брав участь в урочистому відкритті будинку даної організації.

До сих пір РБО продовжує діяти за принципами, які колись були сформульовані в Статуті 1813 року. Біблійне товариство продовжує друкувати, перекладати та видавати Святе Письмо. Ніколи воно не супроводжується коментарями.

На даний момент ця організація бере активну участь в перекладі текстів на мови російських народностей, приділяючи багато уваги виданню довідкової літератури, яка б розкривала зміст Біблії.

На сьогоднішній день

Російське Біблійне товариство на сьогоднішній момент вважається одним з найбільших видавців релігійної літератури. Воно випускає щороку близько 500 000 книг. Поширюються вони по парафіях РПЦ, що знаходяться в самих різних російських регіонах. Також здійснюються поставки за кордон.

На початку 19 століття члени цієї організації прагнули до розвитку видавничої справи. РБО першим в країні почало застосовувати метод стереотипного друку. До кінця ХХ століття з його ініціативи розробили способи виготовлення тонкого паперу, був придуманий новий шрифт.

Відділення

У РБО є регіональні відділення-Петербурзьке, Сибірське, Владивостоцьке. У СПб центральним завданням є переклад Святого Письма на мови малих народностей РФ. Також ведеться робота над науковими проектами. Інші ж регіони орієнтовані на поширення Біблії в країні і по світу.

Каталог

Відбувається постійне розширення каталогу видань-на даний момент всього випускається більше трьох сотень видів продукції. Це і аудіо, і відео, друковані видання. Купуються вони як в релігійних, так і в світських крамницях по всій країні.

Подібно членам Біблійного товариства XIX століття, нинішні учасники зобов`язуються поширювати Святе Письмо. На даний момент видання відправляються в західноєвропейські держави, в США. Триває активна співпраця з товариствами інших країн.

Поширення

У поширенні Біблії по російській місцевості велику роль зіграли окремі особи. Так, свій слід залишили шотландець Мельвіль, ассірієць Яків Деляков, датчанин Отто Форхгамер, Сінклітія Філіппова і безліч інших людей.

Детальна інформація

У 1824 році пост міністра освіти в країні зайняв А. Шишков. Він призупинив діяльність РБО, висловивши ідею про те, що єдиний допустимий переклад текстів Святого Письма-церковнослов`янський. У тому ж році митрополит Серафим Глаголевський став головувати в РБО, і він імператору надав дані про те, що члени товариства були пов`язані з єретиками. Так він обґрунтував необхідність організацію закрити.

Примітно, що ВІДДІЛЕННЯ ТОВАРИСТВА виявилися закритими по всій Росії. Однак в Естляндії, Ліфляндії і Курляндії діяльність членів даної організації орієнтувалася на носіїв лютеранських традицій, і робота біблійних товариств тут тривала і після даних подій в Росії.

У різних країнах

Завдяки цьому до. Лівен в 1828 році перед Миколою I поставив питання про введення євангельського БО. І імператор тоді погодився. Центральний офіс став базуватися в Петербурзі. Президентів став Лівен. У 1920 році Естонія, Латвія, Литва стали незалежними державами. Тоді біблійні товариства цих країн були перетворені і займалися поширенням Біблій аж до моменту входження даних держав в Радянський Союз в 1940 році. Діючі на даний момент організації вважають, що дата їх заснування-1813 рік. Однак Литовське Біблійне товариство веде історію від 1992 року.

Друге суспільство

У 1863 році, коли на престолі був уже Олександр II, чиє правління було вельми ліберальної спрямованості, Н. Астаф`єв відкрив ТОВАРИСТВО для поширення Святого Письма в Росії. Спочатку це було об`єднання любителів, які збирали пожертви. На них вони купували Біблії, а після поширювали їх за невеликими цінами. У статуті товариства описувалася передача найбіднішим категоріям осіб Біблій даром. Статут затвердили, і ТОВАРИСТВО діяло весь час під керівництвом Астаф`єва аж до його смерті в 1906 році.

Відмінність організації від РБО полягала в тому, що учасники не займалися перекладами та видавничою діяльністю. Вони тільки поширювали Тексти по Росії. Розповсюджувачі книги отримували в кредит, а друкував їх Святіший Синод Православної Греко-російської церкви. Склади розташовувалися в Петербурзі і Москві. Фінансування з 1880 року розпочалося від американського Біблійного товариства, заснованого в 1816 році. Завдяки цьому відбувалося активне розширення діяльності російської організації. Книгоноші були представлені і в Східному Сибіру, на Амурі, в Середній Азії. Кількість переданих в дар Біблій зростала.

У 1863-1888 роки було поширено 1 230 000 книг. З них 85 000 віддали за низькою ціною.

Сучасний скандал

Не так давно в російському Біблійному суспільстві прогримів резонансний скандал, який привів до виходу з його складу багатьох сучасних батьків-засновників, включаючи протоієрея А. Борисова. Сталося це через розбіжності виконавчого директора з перекладачами під керівництвом М. Селезньова. Вони перекладали Старий Завіт.

Цей переклад мав стати заміною дореволюційних текстів. Публікували результати роботи по етапах. Практично повністю готовою робота виявилася до літа 2010 року. Залишилися тільки формальні процедури.

За рік до цього М. Селезньов виступив з пропозицією зупинити випуск через випуск "скандального" перекладу Нового Завіту від В. Кузнєцової, який вийшов в РБО в 1990-і роки і став відомий російським споживачам під найменуванням " радісна звістка». Переклад викликав багато критики на свою адресу.

Як зазначали священики, текст Святого Письма, написаний сучасною мовою, був більше схожий на «суперечку на кухні комунальної квартири». Багато хто називав це десакралізацією Нового Завіту.

Селезньов побоювався того, що видання Старого Завіту під однією обкладинкою з тією інтерпретацією могло виявитися компрометуючим. Він побоявся негативної реакції православної громадськості і вирішив зайнятися перекладом Нового Завіту заново. Сам він написав, що досвід Кузнєцової - це "досвід першопрохідника, і ми повинні бути вдячні їй за це», що це" продукт сміливого перекладацького експерименту». Вона навмисно відштовхувалася від звичного і офіційного перекладу.

Ініціатива Селезньова викликала негативну реакцію у виконавчого директора Російського Біблійного товариства. Після його агітації на осінніх зборах проти Селезньова виступала вже більшість членів РБО.

Ці події сколихнули і куди глибші проблеми організації. Вибухнули суперечки про цілі її існування. Селезньов зазначає, що він виступає за те, щоб Біблійне товариство в Росії займалося не тільки видавничою діяльністю, а й науково-дослідною її різновидом. При цьому, як правило, суспільства в більшості держав останньої не займаються. Виконавчий директор Руденко з прихильниками дотримувалися протилежної точки зору. Селезньов зазначив, що продовжувати науковий переклад Святого Письма вже після того, як в рамках Біблійного товариства ця діяльність була закінчена, є найважливішим завданням, що стоїть перед ним і його колегами. На даний момент немає установ, які б також переводили Біблію на російську мову.

При цьому вони щиро вважають, що Старий Завіт необхідно перевести ще раз. Вони відзначають, що в минулій редакції є багато недоліків. Раніше кожен переклад вивірявся безліччю фахівців духовних академій. Вони перевіряли один одного, були поширені активні дискусії. Але на сьогоднішній день церква не веде своїх перекладацьких проектів. І перспектива їх появи туманна. У 2011 році було оголошено про те, що старі видання текстів Селезньова прибираються з прилавків. І покупка їх буде можлива тільки з " радісною звісткою». На даний момент М. Селезньов завідує кафедрою біблеїстики в Загальноцерковній аспірантурі.

РБО залишається найбільшим в країні видавництвом Біблії. Воно залишається членом мережі аналогічних організацій. Координує їх діяльність Об`єднане Біблійне товариство.