Грузинське письмо: особливості, історія та походження, приклади

Грузинське письмо представлено трьома варіантами: Асомтаврул, Нусхурі і Мхедрул. Хоча системи відрізняються за зовнішнім виглядом, всі вони є однозначними, тобто їх букви мають однакові імена і алфавітний порядок, а також пишуться горизонтально зліва направо. З трьох грузинських листів Мхедрулі колись був королівським.

Саме ним в основному користувалися в державній канцелярії. Тепер такий вид є стандартним для сучасної грузинської та пов`язаних з ним картвельських мов. Асомтаврулі і Нусхурі використовуються тільки в православній церкві - в церемоніальних релігійних текстах і іконографії.

Історія

Грузинське письмо унікальне за своїм зовнішнім виглядом. Його точне походження досі не встановлено. Однак структурно їх алфавітний порядок значною мірою відповідає грецькому, за винятком букв, що позначають унікальні звуки, які згруповані в кінці списку. Спочатку лист складався з 38 знаків, але в сучасному світі їх залишилося тільки 33, тому що п`ять букв в даний час застаріли.

Кількість грузинських знаків, що використовуються в інших сегментах картвеля, варіюється. Мегрельський використовує 36 букв, 33 з яких є поточними. Одне застаріле грузинське письмо та дві додаткові літери стосуються мегрельського Свана.

Лаз застосовує ті ж 33 нинішніх знака, що і мінгрельський, і застарілі літери, запозичені з грецької мови. В цілому виходить 35 елементів.

Четвертий картвельський стиль (Сван) зазвичай не використовується. Коли їм пишуть, то застосовують ті ж Символи, що і в мегрельском, з додатковим застарілим алфавітом, а іноді з діакритичними знаками для його численних голосних.

Грузинський лист отримав національний статус нематеріальної культурної спадщини в країні в 2015 році. Воно внесено до ЮНЕСКО, в репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства в 2016 році.

Грузинське письмо, Походження

Точно невідомо, звідки прийшов алфавіт. Серед грузинських і зарубіжних вчених немає повної згоди щодо дати його створення, хто розробив, що впливало на цей процес. Варто відзначити відразу кілька варіантів.

Перша версія засвідчена як Грузинський лист Асомтаврулі, який датується принаймні V століттям. Інші види були сформовані значно пізніше. Більшість вчених пов`язують створення грузинського письма з процесом християнізації Іберії( не слід плутати з Піренейським півостровом), головним королівством Картлі. Тому алфавіт, швидше за все, був створений між зверненням цієї країни за царя Міріана III і написами Бір-ель-Кутта в 430 роки, одночасно з вірменським алфавітом.

Вперше він був використаний для перекладу Біблії та іншої християнської літератури на місцеву мову ченцями в Грузії та Палестині. Датування професора Левана Чилашвілі фрагментованих написів Асомтаврулі, виявлених ним в зруйнованому місті Некресі (самої Східної провінції Грузії Кахетії) в 80-х роках минулого століття, не була прийнята.

Лінгвіст

Грузинська традиція, вперше засвідчена в середньовічному літописі " життя царів Картлі "» близько 800 р.), приписує алфавіту дохристиянське походження і називає правителя Фарнаваза I (III століття до н. е.) його винахідником. Цей варіант в даний час вважається легендарним. Він відхилений вченим консенсусом, оскільки археологічного підтвердження не знайдено.

Рапп вважає, що традиція є спробою Грузинської церкви спростувати попередню систему, згідно з якою алфавіт був винайдений вірменським вченим Месропом Маштоцем і є місцевим додатком іранської моделі. У ній споконвічну форму, точніше, її створення приписують царям, як це було і з основними соціальними інститутами. Грузинський лінгвіст Тамаз Гамкрелідзе пропонує альтернативну інтерпретацію традиції в дохристиянському використанні іноземних писемностей (алоглоттографія на арамейському алфавіті) для запису грузинських текстів.

Питання церкви

Ще одним предметом суперечки серед вчених є роль чужоземних священнослужителів у цьому процесі. На основі ряд фахівців і середньовічні джерела, Месроп Маштоц (загальновизнаний творець вірменського алфавіту) також заснував грузинське, кавказьке та Албанське письмо. Ця традиція бере свій початок в роботах Корюна-історика п`ятого століття і біографа Маштоца. Також в ній були цитати Дональда Рейфілда і Джеймс Р. Рассела. Але дане вчення було піддано критиці з боку вчених як Грузії, так і заходу.

Головним аргументом було те, що судити про підхід Корюна не дуже надійно, навіть у пізнішій інтерполяції. Інші вчені цитують заяви автора, не беручи до уваги їх обгрунтованість. Однак багато хто погоджується, що вірменські священнослужителі (якщо не сам Маштоц) повинні були зіграти свою роль у створенні грузинського письма.

Дохристиянський період

Інша суперечка стосується основних впливів на Грузинський алфавіт, оскільки вчені сперечаються, чи був він натхненний грецьким чи семітським написанням. Це питання виникає, оскільки Символи схожі на арамейські знаки. Правда, недавня історіографія фокусується на більшій схожості з грецьким алфавітом, ніж з іншими. Це твердження ґрунтується на порядку і числовому значенні букв. Деякі вчені запропонували певні дохристиянські Грузинські культурні символи або кланові маркери як можливе натхнення для деяких букв.

Асомтаврулі

Як пишеться Грузинський лист? Асомтаврулі - найстаріша народна писемність. Це слово означає "символи великої літери": від aso (ʃსო) «буква» та mtavari ("ა "აიი) " керівник «. Незважаючи на своє найменування, цей» прописний " вид є однопалатним, як і сучасний Грузинський Мхедрулі.

Найдавніші написи Асомтаврулі, знайдені на сьогоднішній день, датуються V століттям і знаходяться в Бір-ель-Кутті та Болнісі.

З IX століття сценарій Нусхурі починає домінувати, а роль Асомтаврулі зменшується. Однак епіграфічні пам`ятники X-XVIII століть продовжували створювати в першому варіанті письма. Асомтаврулі в цей пізній період став більш декоративними. У більшості грузинських рукописів IX століття, написаних нусхуріанським шрифтом, древній варіант використовувався для назв і перших букв глав. Однак деякі рукописи, повністю написані на Асомтаврулі, можна знайти аж до XI століття.

Нусхури

Грузинський лист від руки дійсно виглядає дуже красиво. Нусхури — другий національний варіант. Назва даного виду походить від нусха (აა), що означає "інвентар" або» графік «. Незабаром Нусхурі був доповнений Асомтаврулі в релігійних рукописах. Дана комбінація (Хуцурі) використовується головним чином в агіографії.

Нусхурі вперше з`явився в IX столітті як графічний варіант Асомтаврулі. Найдавніший напис знайдений у Церкві Атені Сіоні. Вона датується 835 роком нашої ери. А найбільш древні зі збережених рукописів Нусхурі датуються 864 р. е. е. Такий лист стає домінуючим над Асомтаврулі з X століття.

Мхедрулі

Досить складно відповісти на питання, Як називається грузинське лист, тому що варіантів на сьогоднішній день кілька. Мхедрулі-третій і нинішній національний вид. Лист буквально означає "кіннота" або»військовий". Походить від mkhedari (ააიი), що означає "вершник",» Лицар",» воїн " і» кавалер «.

Мхедрулі є двопалатним, пишеться з великими літерами, які називаються Мтаврулі (იი). В даний час Mtavruli зазвичай використовується в тексті в заголовках або для виділення слова. Відомо, що в кінці XIX і початку XX століть його іноді використовували в латинських і кириличних листах, для прописних імен власних або початкового слова в реченні.

Мхедрулі вперше з`являється в X столітті. Найдавніший Грузинський лист знайдений у Церкві Атені Сіоні. Воно датується 982 роком нашої ери. Другий древній текст, написаний стилем Мхедрулі, знайдений в королівських грамотах XI століття короля Грузії Баграта IV. Такий лист в основному використовувався тоді в Джорджії для всіляких державних грамот, історичних документів, рукописів і написів. Тобто Мхедрулі застосовувався тільки для нерелігійних цілей і представляв собою цивільний, королівський і світський варіанти.

Такий стиль ставав все більш домінуючим над двома іншими, хоча Хуцурі (суміш Нусхурі з Асомтаврулі) використовувався аж до початку XIX століття. Мхедрулі став універсальною письмовою системою Грузії поза Церквою лише в цей період. Сталося це зі створенням і розвитком друкованих національних шрифтів. Особливості грузинського письма дійсно дивують.

Розстановка знаків

У пунктуації Асомтаврулі та Нусхурі різні комбінації крапок використовувались як роздільники слів та для роз`єднання фраз, речень та абзаців. У монументальних написах і рукописах V-X століття вони були написані так: ( - ,=) і ( = -). У X столітті Ефрем Мціре ввів скупчення з однієї ( · ), двох (:), трьох ( ჻ ) і шести (точек) точок (пізніше іноді невеликих кіл), щоб вказати на зростаючі розриви в тексті. Один знак позначав малу зупинку (імовірно, простий пробіл). Дві пунктуації відзначали або поділяли особливі слова. Три точки для більшої зупинки. Шість знаків повинні були вказувати на кінець пропозиції.

Реформація

Починаючи з XI століття почали з`являтися символи, що нагадують апостроф і кому. Перший використовувався для позначення питального слова, а ось другий з`являвся в кінці оклику пропозиції. З XII століття вони були замінені крапкою з комою (Грецький знак питання). У XVIII столітті Патріарх Грузії Антон I знову реформував систему за допомогою різних знаків пунктуації, наприклад, одинарних і подвійних точок, використовуваних для позначення завершених, неповних і остаточних пропозицій. Сьогодні ж Грузинська мова використовує пунктуацію тільки при міжнародному вживанні латинського алфавіту.