Соціокультурна компетенція: поняття, структура, методи розвитку

Навчання іноземної мови - справа непроста. Учень повинен не тільки освоїти граматику і запам`ятати безліч слів, а й звикнути розуміти менталітет співрозмовника, властиві його культурі звичаї і традиції. Без цього неможливо повноцінно вести бесіду з іноземцями, навіть ідеально володіючи їхньою мовою. Саме тому ФГОСом приділяється особлива увага формуванню соціокультурної компетенції при вивченні мов інших народів. Давайте більш детально розглянемо особливості даного поняття.

Основна мета навчання іноземної мови

Приходячи в школу або вуз і почавши вивчати будь-який предмет, людина повинна чітко розуміти: навіщо це йому потрібно. Без цього усвідомлення він не буде докладати достатньо зусиль для освоєння матеріалу.

Згідно з чинним освітнім стандартом, мета навчання мов інших націй-повноцінно підготувати учнів до потенційного міжкультурного спілкування (комунікації). Тобто сформувати знання і вміння вести бесіду з іноземцем і розуміти не тільки те, що він говорить, а й що має на увазі.

Чому це важливо? Через глобалізацію, і в першу чергу в економіці. У сучасному світі, в якій би сфері не довелося працювати людині, щоб досягти кращих результатів, йому рано чи пізно доведеться зіткнутися з представниками інших націй. Це можуть бути партнери по бізнесу, клієнти, інвестори або просто туристи, яким всього-то і потрібно, що пояснити дорогу до найближчого супермаркету. Не кажучи вже про власні поїздки на відпочинок в країни ближнього і далекого зарубіжжя.

І якщо навчання дійсно відбувалося на необхідному рівні, що пройшов його людина повинна без проблем вміти зрозуміти співрозмовника-іноземця і порозумітися з ним. Все це, природно, за умови, що і сам учень прикладав достатньо зусиль для освоєння матеріалу.

Комунікативна компетенція

Знання та вміння необхідні для повноцінного міжкультурного діалогу (завдяки яким можна брати участь в рецептивних і продуктивних видах мовного спілкування) називаються (КК) комунікативної компетенцією.

Формування її-ось головне завдання кожного вчителя іноземної мови.

У свою чергу, КК ділиться на наступні компетенції (коло питань, в яких учень повинен бути добре обізнаний, володіти знаннями і досвідом):

• Мовна (лінгвістична).
• Мовна (соціолінгвістична).
• Соціокультурна компетенція.
• Предметний.
• Стратегічний.
• Дискурсивний
• Соціальний.

Збагачення такими знаннями дає можливість людині за допомогою порівняння зрозуміти особливості і відтінки не тільки національної культури держав досліджуваного діалекту, а й своєї країни, заглибитися в загальнолюдські цінності.

Соціокультурна компетенція (СКК)

Socio-cultural competence-це поєднання знань про державу (в якому говорять на мові, що вивчається), унікальних особливостей національного і мовної поведінки його громадян, з умінням використовувати ці дані в процесі спілкування (слідуючи всім нормам етикету і правилам).

Значення соціокультурної компетенції в навчанні іноземної мови

У минулому при вивченні мови інших народів головним вважалося сформувати у дитини здатність розуміти її і говорити на ній. Все інше здавалося не таким важливим.

В результаті такого підходу учень хоча і міг інтерпретувати оболонку мови, але не відчував його "душачи". Простіше кажучи, він знав, як виголошувати промову, але не відав про що і з ким.

Це можна порівняти з тим, коли перед людиною на званій вечері розкладають десяток різноманітних вилок і пропонують покуштувати фрикасе. Теоретично він знає, що цими приладами можна їсти цю страву, але точно не розуміє яким саме з усіх інструментів доречно скористатися саме зараз. З огляду на розвиток технологій, нещасному можна спробувати пошукати підказку в Інтернеті, але не розбираючись в тонкощах французької кухні, він не відає, як називається те блюдо, що поставило його в глухий кут. Адже зовні це звичайне м`ясне рагу з кролятини.

СКК-це і є ті знання і вміння, завдяки яким така людина з нашого прикладу навіть якщо і не здогадується яку вилку вибрати, зуміє хоча б дізнатися блюдо в м`ясної суміші на тарілці і швиденько попросити підказки у всезнаючого Гугла.

Більш яскравий лінгвістичний приклад-це фразеологізми. Оскільки з їх складових не можна зрозуміти загальний зміст, при використанні в мові таких оборотів іноземець не може зрозуміти, що співрозмовник має на увазі.

Розглянемо назви деяких книг з всесвітньо відомої серії "Щоденник Слабака". Її автор-Джефф Кінні, часто використовував в якості титулу популярні англійські фразеологізми. Наприклад, сьома книжка серії іменується The third wheel, що дослівно перекладається як "Третє колесо". Однак істинне значення фрази - "Третій зайвий". Щоб зрозуміти це, потрібно знати відповідний фразеологізм-аналог в своїй рідній мові. І це стосується перекладу назв восьмої книги: Hard Luck ("Важка удача") - "33 нещастя".

А ось п`ята книга циклу Dog Days ("Собачі дні") не має аналога в російській мові. Все тому, що фразеологізм означає "Найспекотніші дні літа" (зазвичай з липня по перші дні вересня). Однак в російській для цього періоду немає назви, тому щоб правильно зрозуміти співрозмовника, який вжив цей вислів, потрібно знати про таку особливість мови.

І ще трохи уваги цього виразу. Велику роль відіграє, хто саме говорить його. Якщо фразу I like to watch TV during the dog days-вимовляє чоловік, вона передає сенс: "У найспекотніші дні літа мені подобається дивитися телевізор". Однак якщо дана пропозиція виходить від жінки, воно може означати: "У дні місячних мені подобається дивитися телевізор". Адже в англійському dog days іноді може мати на увазі і період менструації.

Природно, людині неможливо вивчити абсолютно всі особливості мови. Але можна пристосуватися орієнтуватися в них, розрізняти хоч трохи діалекти, знати, які вирази неприпустимі в пристойному суспільстві або в офіційному листуванні і т.е. Формування СКК - це як раз і вміння розпізнавати особливості національного менталітету в мові і адекватно на це реагувати.

Доказом того, що це і правда дуже-дуже важливо, є російський переклад книги Кінні Dog Days - "Собаче життя". Той, хто працював над адаптацією цього твору, допустив помилку в самій її назві. Український переклад "Канікули псу під хвіст" теж не порадував точністю.

У наявності недостатня обізнаність авторів про культурні особливості англійської. Але ж це був не реферат із серії "здав і забув", а популярна історія про школяра, яку читають тисячі дітей.

Щоб вітчизняні фахівці в майбутньому допускали якомога менше подібних помилок, сучасний освітній стандарт вивчення іноземних мов і робить великий упор на формуванні соціокультурних знань.

Трохи про менталітет

СКК неможливо розглядати, не приділивши уваги явищу на всебічному рівні досліджень, на яких компетенція і спеціалізується. А саме - на менталітеті.

Простими словами-це душа народу, яка виділяє його серед інших, робить неповторним і унікальним. Це не просто сукупність усіх культурних рис певного етносу, але і його релігійних поглядів, системи цінностей і переваг.

Спочатку дане поняття виникло в історичній науці, так як дозволяло краще розуміти передумови тих чи інших подій. З розвитком психології та соціології вивчення менталітету стало важливою складовою у проведенні досліджень.

Сьогодні це явище взято на озброєння лінгвістикою і педагогікою. Вивчення його допомагає досліджувати історію конкретного народу, його особливостей.

В рамках формування соціокультурної компетенції на основі вивчення ментальності особливо важливо вберегти учнів від штампів-упереджень. Іноді їх помилково приймають за правду. В результаті не вдається правильно налагодити міжкультурне спілкування.

Багато з таких штампів-наслідок холодної війни. Пропаганда СРСР і США (як два найактивніших її учасника) намагалася якомога більш чорними фарбами намалювати образ ворога. І хоча це протистояння в минулому, багато хто досі сприймає менталітет американців крізь призму радянської пропаганди. І, навпаки.

Наприклад, до сих пір вважається, що господині в США не вміють готувати. Ця помилка багато в чому породжена численними серіалами і фільмами. Їх герої майже весь час їдять в кафе або ресторанах, а в холодильнику зберігають лише напівфабрикати.

Правда в тому, що подібний спосіб життя частіше ведуть жителі мегаполісів, яким дійсно простіше щось купити, ніж зробити своїми руками. У той час як мешканці невеликих міст і сіл, що займаються сільським господарством, вміють багато і добре готувати. А якщо говорити про консервування, то вони не поступаються багатьом вихідцям з СРСР. Американці масово не тільки закочують варення, соки, салати, а й напівфабрикати (соуси, лечо, кукурудзу, оливки, очищені морква і картопля), готові страви (супи, каші, котлети).

Природно така хазяйновитість характерна для фермерів, які і вирощують всі ці продукти або тварин для м`яса. Діти ж міських джунглів воліють все це купувати в супермаркетах. Живучи в невеликих квартирах, вони просто не мають місця зберігати багато продуктів "взапас", а тим більше їх консервувати. Це обгрунтовано тим, що вартість житла в мегаполісах казкова, в той час як приміські квартири, та й цілі будинки, більш доступні. Основна причина-слабо розвинена економіка цих населених пунктів. У пошуку роботи їх жителям доводиться продавати за безцінь свої будинки, і переїжджаючи в більші міста, тулиться в крихітних квартирках.

Правда ж відрізняється від поширеного уявлення про американців, як про зачекалися жирних ледарів? А що буде, якщо людина, зорієнтована на помилкові ментальні штампи про жителів США, приїде працювати в цю країну або буде співпрацювати з компаніями звідти? Наскільки багато дров він наламає перш ніж усвідомлює, що живуть тут не такі, як він думав раніше. Але ж з таким упередженням, навіть знаючи їх мову на рівні Вільяма Шекспіра або Едгара По, буде складно налагодити спілкування.

Саме тому сучасний стандарт навчання кожній іноземній мові так багато уваги приділяє формуванню СКК в рамках комунікативної компетенції. Так що ключ до повноцінного освоєння чужорідної мови це-менталітет (простими словами-призма, крізь яку Носій мови сприймає світ). Чи єдиний він? Давайте дізнаємося.

Аспекти СКК

Розглянутий в попередньому пункті фактор по суті є тим наріжним каменем, що лежить в основі соціокультурної компетенції. Але є інші, не менш важливі аспекти. Без них тільки знання про менталітет і структуру мови не допоможуть.

Виділяється чотири аспекти СКК.

• Досвід спілкування (навички вибирати стиль поведінки і мови відповідно співрозмовнику, здатність швидко адаптуватися при попаданні в спонтанну лінгвістичну ситуацію).
• Соціокультурні дані (менталітет).
• Особистісне ставлення до фактів культури народу, що говорить на мові, що вивчається.
• Володіння базовими способами застосування мови (вміння диференціювати загальноприйняту лексику, діалектизми і жаргонізми, здатність розрізняти ситуації, в яких можна / не можна їх застосовувати).

Особистісні якості, що сприяють розвитку СКК

Щоб всі чотири аспекти соціокультурної компетенції були розвинені на достатньому рівні, в учнів повинні бути не тільки глибинні інтелектуальні знання і навички їх використання, а й особистісні якості. Не можна налагодити діалог з представником іншої культури, не вміючи нормально спілкуватися зі своїми співвітчизниками.

Тому паралельно з формуванням навчань і навичок при розвитку СКК в учнів важливо виховувати такі якості, як:

• відкритість до спілкування;
• відсутність упередженості;
• ввічливість;
• повага до представників іншої мовної та культурної спільності;
• толерантність.

При це важливо донести до учня думку і про рівноправність всіх учасників соціокультурної взаємодії. Учневі важливо засвоїти, що ввічливість і відкритість діалогу повинна виходити від обох сторін. І проявляючи увагу і повагу до чужої культури, він має право очікувати відповідного ставлення навіть, якщо є просто гостем в чужій країні.

Більш того, особливо важливо навчити людину правильно реагувати на образи або сварки. Це не означає Навчити ненормативній лексиці мови, що вивчається і підказати, на що може ображатися той чи інший носій лінгвістичної культури. Ні! Потрібно навчити вчасно розпізнавати назріваючий конфлікт або хоча б згладжувати вже існуючий, згідно прийнятих звичаїв і традицій.

В ідеалі учню повинен бути представлений алгоритм поведінки не тільки в позитивних мовних ситуаціях, а й негативних. Особливо важливо звертати увагу на унікальні риси мови і культури, що вивчається в цьому питанні. Інакше компетенція буде неповноцінно сформованою.

Структура СКК

Крім вищенаведених аспектів структура соціокультурної компетенції складається з ряду компонентів, які і забезпечують її різнобічність.

• Лінгвокраїнознавчий. Він включає вивчення слів, виразів та цілих речень із соціокультурною семантикою. Крім того, важливо формування і вміння правильно і своєчасно їх вживати в процесі спілкування.
• Соціолінгвістичний компонент передбачає знання про відмінні мовні традиції різних вікових, соціальних або суспільних груп.
• Соціопсихологічний. Даний елемент структури СКК сконцентрований на моделях поведінки, характерних для певної етнічної спільності.
• Культурологічний компонент являє собою сукупність знань про соціокультурному, етнокультурному, а також історико-культурному тлі.

Методи розвитку СКК

Коли йдеться про соціокультурну складову комунікативної компетенції, ідеальним є метод занурення в лінгвістичне середовище. Простіше кажучи, перебування в країні, де говорять на мові, що вивчається.

Оптимальним варіантом стало б не одноразове відвідування, а періодичні візити в таку державу. Наприклад, раз-два на рік по кілька тижнів.

Такі поїздки дозволили б більш близько вивчити мову на побутовому рівні, з урахуванням реальних мовних ситуацій. А їх періодичність навчила б помічати зміни, що відбуваються в країні, що впливають на її громадян.

На жаль, реальність пострадянського простору така, що не тільки не кожен учень може дозволити собі брати участь у діяльності соціокультурної програми з вивчення мови, але для самих педагогів не завжди є можливою поїздка за кордон. Тому найчастіше формувати СКК доводиться іншими способами.

Один з найбільш багатообіцяючих на сьогоднішній день способів-це метод проектної роботи. Його суть в розподілі індивідуальних завдань між учнями. Кожен учень отримує проект, для виконання якого йому доведеться проявити самостійність, шукаючи способу досягти мети, поставленої перед ним педагогом.

У ролі завдань можуть виступати:

• доповідь;
• підготовка сценки / вистави;
• Організація і проведення якогось національного свята країни, де говорять на мові, що вивчається;
• презентація на якусь тему;
• невелика наукова робота, присвячена певному лінгвістичному питанню.

Завдання, поставлене перед учнем, має бути сформульоване таким чином, щоб виконання його вимагало глибокого вивчення менталітету та мовної культури. Таким чином, цей метод сприятиме не тільки розвитку СКК, а й навчить азам дослідницької роботи, в тому числі її прийомам і алгоритму їх використання.

Метод проектної роботи також виробляє навички, які в майбутньому знадобляться кожній людині в процесі соціокультурної адаптації при відвідуванні іноземних держав. Сформоване таким способом вміння швидко орієнтуватися і знаходити потрібну інформацію, а також доступно її викладати не раз виручить.

Також варто використовувати комунікативний метод. Його суть в тому, що учень вчиться взаємодіяти з оточуючими, використовуючи тільки засоби іноземної мови. Особливо успішний це спосіб навчання для розвитку СКК в разі, коли викладач-Носій мови або є можливість періодично організовувати зустрічі з такою особливою. В такому випадку крім вміння розпізнавати "живий" мова з`явиться можливість більш детально розпитати про побут і культуру.

Комунікативний метод дуже хороший при розвитку соціокультурної компетенції, якщо в його рамках налагодити листування учнів з носіями мови. Цей проект можна організувати через керівництво навчальних закладів. Він не вимагає особливих витрат, але при цьому допоможе обом сторонам дізнатися про культуру країн один одного, на практиці вивчити правила листування, що діють в певній мові.

Хоча подібне спілкування можна влаштувати і без допомоги педагога на будь-якому інтернет-форумі з іноземних мов, краще якщо його курирувати буде навчальний заклад. В такому випадку буде впевненість, що співрозмовники ті, за кого себе видають. Оптимально підбирати фігурантів спілкування однакового віку, статі, інтересів. Тоді вести листування між собою їм буде набагато цікавіше.

Вимоги до педагога

На завершення звернути увагу на те, що формування СКК багато в чому залежить від майстерності вчителя. Адже він не здатний передати знання або сформувати вміння, якщо сам ними не володіє. Тому педагог зобов`язаний відповідати цілому ряду вимог.

• Вміти правильно вимовляти слова мови з максимальною відсутністю акценту.
• Грамотно будувати і сприймати іншомовну мову на слух.
• Лексичний запас його повинен бути досить великим, щоб зуміти навчати поведінки в різних мовних ситуаціях.
• Володіти актуальними знаннями про культуру мови, що викладається.

І найголовніша вимога, якій педагогу потрібно відповідати, щоб його учні були готові до міжкультурного діалогу - це постійна робота над собою. Адже незмінний тільки мертву мову. Живий же змінюється: еволюціонує або регресує. Він поглинає всі історичні та культурні події, що відбуваються в країні / країнах, де на ньому говорять.

Тому вчитель повинен стежити за трансформацією мови, який він викладає, не тільки стосовно граматики і лексики, а й традицій його застосування. І це вміння йому потрібно прищепити своїм учням.