Військовий жаргон: основні визначення, соціальне застосування, опис у літературі

Армія є ізольованою системою, і про те, що там насправді відбувається, можна дізнатися тільки від тих, хто через неї пройшов. Навколо цієї організації ходить багато розповідей від колишніх солдатів про те, як вони кожен день стріляли, стрибали в палаючі танки і протистояли полковнику. Але на ділі з`ясовується, що такі персонажі весь цей час займалися миттям підлог і потайки фотографувалися зі зброєю. Коли людина потрапляє в армію, він найчастіше ошелешений. Ієрархія відносин в цьому чоловічому суспільстві вже склалася, число заборон і звичаїв велике. І одне з головних перешкод, яке служить перешкодою в завданні розібратися в тому, що відбувається – російський військовий жаргон. Це величезний список слів, значення яких незнаючий людина просто не зрозуміє. До того ж особливості військово-професійного жаргону будуть залежати від місцевості, де розташована частина. Та й в кожній частині є свої традиції.

Що це таке?

Військові жаргонізми-сукупність неологізмів, які коротко позначають навколишні предмети і явища, що пов`язані з армією, авіацією, флотом, особливостями службового життя. Застосовуються вони, щоб спростити спілкування в цьому середовищі, а також для позначення приналежності до неї.

Радянський військовий жаргон, як правило, формувався від найменувань моделей озброєння, звань, посад, інших предметів побуту. Частина його була запозичена з кримінального середовища. Якісь слова виникали як наслідок «дідівщини», в них відображаються нестатутні відносини між служивими.

Примітно, що є свої особливості у військово-морського жаргону, авіаційного і так далі. Вся справа у великій різноманітності спеціальностей, частин і видів озброєння. Здебільшого військовий жаргон радянських років був запозиченням тих слів, які використовувалися ще в імперські часи. Їх застосовували по всій території Росії, продовжують застосовувати і в безлічі країн СНД.

Поява

Проте особливості військово-професійного жаргону відображають окремі історичні періоди. Армійське середовище-своєрідний зліпок соціуму різних часів, в ньому відбивалися суспільні явища, що відбувалися в державі. Наприклад, в 1960-х роках в армії виявилося багато чоловіків, раніше судимих, і саме тоді військовий жаргон ввібрав в себе багато слів з кримінального середовища. А в 1990-х роках він опинився під впливом призовників-наркоманів. При цьому сленг завжди виконував роль своєрідної додаткової перевірки-по володінню ним з`ясовували,» свій "чи вийшов на радіозв`язок або»чужий".

Дослідження

Хоча солдатський фольклор досить часто з`являвся в дослідженнях, військовий жаргон фактично залишається маловивченою сферою в філології. Хоча в ХХ столітті були зроблені спроби зафіксувати в словниках молодіжний і кримінальний сленг. Однак цей процес на "армійську мову" не поширився, навіть при всьому його різноманітті і довгої історії, починаючи з імперських часів. Відомі лише поодинокі праці на цю тему: «Лексика і фразеологія російського військового жаргону " Лазаревич, роботи Ксенії Кнорре і Андрія Мірошкіна. У них відзначалася стилістична зниженість даного сленгу, емотивна конотація.

Одна з найбільших робіт на цю тему видавалася в 2000 році В. Е. Коровушкиным. Доктор філологічних наук підготував цілий словник нестандартної армійської лексики. Крім цієї роботи, подібні словники ніколи не видавалися офіційно.

Частину його опублікували в журналі " Новий вартовий». У роботу увійшло більше 8 000 слів. Примітно, що є розділи по конкретних війнах - адже військовий жаргон ветеранів афганської війни, Чеченської і безлічі інших збройних конфліктів відрізняється часом разюче. Словник же охопив особливості сленгу, починаючи з російсько-турецьких воєн 1686-1713 рр. Для досліджень доктор наук вибрав більше 600 військових щоденників, статей, словників, він проводив спеціальне анкетування, опитування служивих людей. При цьому анкетування не було санкціонованим.

Оксаною Захарчук, ще одним дослідником армійського сленгу, словник був класифікований. Частина слів увійшла в групу, пов`язану безпосередньо з озброєнням. Наступна група пов`язувалася зі званнями, взаємовідносинами. Третю групу склали слова, що стосувалися побуту, занять армійців.

Крім цього, Захарчук зазначила, що здебільшого слова мають негативну конотацію. Завдяки класифікації жаргонізмів виявилося очевидним прагнення військових наблизити предмети навколишнього оточення до мирного життя. Таким чином, вони згладжували різку відмінність військового середовища і цивільної.

Приклад

Примітно те, як називали призовники військових на молодіжному жаргоні. Так, відомо, що "бандерлогом" називали службовців з`єднань спеціального призначення ГРУ. Спочатку так називали офіцерів розвідки РВВДКУ за те, що, будучи курсантами, вони вчилися акробатики, поглиблено вивчали Іноземні мови. Так, в армійському середовищі народилася Асоціація їх з придуманим народом мавп бандар-лог. Слово досить швидко поширилося по військах.

Військово-морський флот

Військово-морський жаргон тісно пов`язаний зі специфічними морськими поняттями. У той же час нерідко дані терміни є лише алегоричними значеннями одних і тих же понять. Наприклад, шкентелем називають ар`єргард пішохідної колони.

Техніка

Важливо не плутати між собою кодові назви техніки, які присвоювалися їй в бюро конструкторів, і армійськими позначеннями її безпосередньо в частинах. Як правило, на щоденній основі недокументоване застосування кодового позначення не використовувалося. Нерідко позначення, які складно було запам`ятати, просто замінювали на абревіатури, а іноді техніці давали прізвисько, відзначаючи який-небудь характерний її ознака. Озброєння за всю армійську історію Росії було дуже багато, а тому розділ цей досить обмежений.

Відомо «що за часів афганської кампанії "чорним тюльпаном" називали літаки Ан-12, які відвозили тіла загиблих радянських солдатів. » Бехой " називали БМП і БТД, а також ряд схожих машин.

"Коробочкою" називалася бронетехніка, включаючи Т-80, з`явився жаргонізм за часів чеченської війни.

"Шайтан-труба" - це реактивний вогнемет, РПГ.

"Цинкою" звали коробку патронів. Відомо і друге значення - "цинкова труна", в таких перевозили " вантаж 200».

"Веслом" звали гвинтівку СВД. У безлічі частин так звали автомат АК.

"Веселий" -це МіГ-21. Таке прізвисько він отримав за короткий термін підльоту.

"Спиртовоз" - винищувач МіГ-25. Армійці дали йому таку назву за те, що його антиобледенительная система вимагає не менше 200 л спирту.

"Таблеткою" назвали санітарний автомобіль.

» Захар " - це вантажівка ЗІЛ-157. Називали його так у спадок від ЗІС-150, який активно використовувався раніше. Також ЗІЛ-157 часто звуть "крокодилом" за особливу форму його капота.

"Стрічка" на військовому жаргоні - це колона техніки.

Дідівщина

"Духи безтілесні" - армійці, які ще не давали присяги. Як правило, так називають проходять курс молодого бійця. Поширене таке словосполучення у всіх видах військ.

"Чобіт" у військовому жаргоні-службовець в сухопутних військах.

"Салагі", "чижі" – "гуси" - військовослужбовці від дачі присяги до перших 6 місяців служби. Примітно, що в різних родах військ різновидів даних назв є більше двох десятків.

"Шнурки", "карасі" « "молоді" - військовослужбовці від півроку до року. Варіантів цих слів є також близько десятка в залежності від локалізації конкретної частини.

"Котли", "черпаки" – "фазани" - прослужили від року до 1,5 років.

"Дідусі" « "старики», "дембеля" – прослужили в армії від 1,5 до 2 років.

"Цивільні", "дембеля" - вийшли з армії за наказом про звільнення в запас.

Казарма

"Гладилка" « "лижі" - дощечки з ручками, щоб створювати прямий кут в краях матраців.

"Кантик" - край матраца, який був відбитий і відпрасований гладилками. У той же час так називається Будь-яка лінія взагалі, якій в ході прибирання надають чіткі обриси.

"Взлетка" - вільна площа в казармі, на якій відбуваються побудови.

Обмундирування

"Афганка", "варшавка" - літня або зимова Військова форма. У частинах ОКСВА її називали "експерименталкою", так як на підрозділах цих військ форму випробовували. Друга назва пов`язується з тим, що такі ж моделі використовували військові держав Варшавського договору.

"Бушлат", "фофан",» фуфайка " - це звичайна ватяна солдатська куртка. Потрібно враховувати, що радикальним чином вона відрізнялася від бушлатів ВМФ.

"Пісочка" - тканина або одяг з " хебе». Вона пофарбована в відтінки, близькі до піщаного грунту. Після прасування не починає блищати як скло.

"Скляшка" - тканина "хебе" , яка відрізняється від попередньої тим, що після прасування віддає скляним блиском. Вся справа в наявності в її складі синтетичного волокна.

"Хебе" - Бавовняні тканини, це слово походить від абревіатури»х/б".

"Пеша" - те ж саме, але щодо напіввовняних тканин з абревіатурою «п/ш».

"Парадкою" називається парадна Військова форма.

"Громадянка" - невійськове вбрання або життя поза армією.

"Камок" - специфічне найменування камуфляжної форми.

"Бронік" - назва бронежилета.

"Сопля» - це личка.

"Капуста" - петлиці.

"Гальма" - тасьма, яка пришивається до штанів знизу, вона проходить під ступню і відтягує краю штанин до землі.

Спецназ ГРУ СРСР

"Мабута-стрибковка-пісочка" - обмундирування радянського спецназу ГРУ. Погонів на ньому не було, так само як і інших позначень. Перші бирки Мабути свідчили, що це " чоловічий костюм». Щодо походження існує кілька версій. Так іменувалися і костюми 1981 року, де було вісім кишень, коли були сформовані "Альфа", "Вимпел", а ОКСВ були введені в Афганістан. У той же час перша модель з`явилася в 1973 році. Виготовлялася дана одяг в Рязанській області, а також в Іваново. Кольорів всього було три-зелений, коричневий, кремовий. Зимовий одяг був пофарбований у сірі та коричневі тони. Тканина вважалася водовідштовхувальною. Артикул тканини не змінювався аж до 1991 року. Тоді виготовлення подібного одягу припинилося.

Додаткова лексика

"Зеленка" у військовому жаргоні позначає зелені насадження, зарості чагарнику.

"Білуга" - Нижня білизна, що складається з сорочки і кальсонів.

» Вшивник " - светр, який надягають під кітель, що вважається порушенням Статуту.

"Гладити чоботи" - наносити товстий гуталіновий шар на цю взуття» а після розгладжувати праскою.

"Губою" називається гауптвахта, місце, куди бійців і офіцерів відправляють для відбування покарання.

«Дембельський акорд» - то корисне, що потрібно зробити дембелю для роти до того, як покинути військову частину.

"Шматком" називали прапорщика.

"Чіпок" - Армійська чайна або кафе у військовій частині.

Дуже часто в армійському середовищі звучить слово " чмо " - " людина, морально опустився». Це слово прийшло з кримінального середовища.

Професіоналізм

Вельми цікавим буде простежити, як професіоналізми використовуються у військовому жаргоні. Професіоналізм є словом, яке відображає спеціалізовану діяльність, воно пов`язане з професією.

Відомі випадки, коли такі слова переходили в нейтральний, спільну мову. Так, особливості професіоналізмів, використовуваних у військовому жаргоні, увійшли в повсякденну мову вельми щільно. Наприклад « "Вантаж 200" - це тіло загиблого.

Згідно з однією з версії, саме так тіла позначалися в офіційних паперах. Виходив наказ Міноборони, який затверджував порядок перевезення вбитих бійців. Номер його був 200, з тих пір і з`явився такий професіоналізм.

Але рядові стали використовувати цей вислів в ході афганської кампанії, щоб їх не зуміла зрозуміти інша сторона. Вони по радіозв`язку передавали: "Везу Вантаж-200». Колись дане слово вживалося лише щодо авіаперевезень, а тепер це стосується будь-якого транспорту.

Примітно, що особливості професіоналізмів, використовуваних у військовому жаргоні, часом пов`язані і з запозиченнями з інших мов. Зокрема, це стосується російської та німецької мов.

Деякі фразеологізми, широко вживаються в російській повсякденній мові, колись були військовими професіоналізмами. Так, Походження фрази "пускати пил в очі" - військове. Цей вислів вперше прозвучало в «Указі» 1726 року, в ньому були сформульовані настанови для любителів рукопашного бою: "бійці ... кидали піском в очі, і інші ... били без жалю смертними побоями».

Дуже часто професіоналізми пов`язувалися з необхідністю маскувати послання по радіозв`язку таким чином, щоб сторона противника не розуміла, про що мова. Так, в Афганістані широко застосовувалися слова "нитка" для позначення колони техніки « "сигара" для найменування ракет, "кефіром" називали паливо для техніки.

Також часто скорочувалися повні найменування. Так, " АКМ " - це автомат Калашникова модернізований. Таких прикладів є вкрай багато.

Для військових професіоналізмів характерно скорочення слів і окремих словосполучень « " зам "- це заступник; "хутро" - механік « "бойова" - бойова служба і так далі.

Відомі і скорочення по складах « "дісбат» « "старлей" « "краплею" і безліч інших варіантів.

Найяскравіша частина військових жаргонізмів представлена розмовною мовою. Нерідко лексику військових буває складно розділити на жаргони і професіоналізми: і то, і то використовується досить широко.

Різноманіття сленгу армійської серед визначається усним його викладом. Завдяки цьому окремі слова можуть писатися абсолютно по-різному. У жаргонізмів є різна тривалість життя, вона залежить від поточного рівня озброєння, місця розташування військових частин, особливостей контингенту військовослужбовців. З цієї причини військовий жаргон є сумішшю сленгу багатьох соціальних груп, молодіжного та кримінального середовища. Особливості ієрархії цього чоловічого співтовариства породили безліч фольклорних, повчальних байок, прислів`їв. Розрізняються жаргонізми і за родами військ.

Конкретно для військово-морського сленгу характерні позначення молодих матросів як "карасів"; туалету як "гальюна"» військових кораблів як " бойових лайб». "Адміральським часом" називається післяобідній відпочинок « "дробити" - означає забороняти. Останній жаргонізм у військово – морському середовищі походить від команди припинити вогонь - " дріб!».

"Низами" називаються приміщення на судні в нижніх палубах. У деяких частинах так називається особовий склад, який працює в нижній палубі. "Підписка" - укладення договору на контрактну службу. "Фінік" - фінансист на кораблі.

Жаргон десантників

Десантний сленг корінням сягає в епоху СРСР. І чимало ефемізмів, прийнятих тут, просто не вживалося в інших родах військ. Є навіть таке поняття, як " десантний шовінізм». Прагнення показати свою перевагу над іншими військами в цьому середовищі є особливо високим, і це має історичне коріння.

Наприклад, відомо, що за часів афганської кампанії "блакитні берети" давали бійцям інших військ образливі прізвиська. Ключовий девіз десантників « " ніхто, крім нас». І вже він має на увазі, що вони зуміють, а решта-ні.

«Ведесом " в середовищі десантників називалися офіцери ВДВ. Примітно, що відомий десантник Вадим Грачов, який склав відповідний словник дембеля ВДВ, викладений в ЖЖ, опублікував там список десантних жаргонізмів на всі літери, крім «я». Тому що в десанті немає слова "я", є лише»ми".

Тут один і той же об`єкт має цілу низку назв. Наприклад, бойова машина десанту-БМД-називалася і "Машкою" «і "бехой", і " бемсом». У той час як автомат Калашникова називали «берданка», "великий" « " кладенець». Деякі частини сленгу були спільними для всіх військових. Були в ВДВ і "духи безтілесні"» і " дембеля». "Залетчиками" називали потрапили в нестатутну історію товаришів по службі, яка після стала відома командирам. За такими історіями слідувало покарання. Незважаючи на спільні риси військових жаргонізмів, Вадим Грачов підкреслив, що у десантників вони відрізнялися локальної семантикою, її розуміли лише служили конкретно в ВДВ. Згідно з його словником, в середовищі десантників прийнято "запахом" називати час до присяги. "Дивитися в озера сині" означало чистити туалети. » Гемороями "десантники називають зв`язківців, і "дизентерією" - фрукти. "Дельфінарієм» називають мийку в їдальнях. "Карантин" на сленгу ВДВ-це місце, де тільки прибули на службу бійці відходять від шоку, пов`язаного з початком служби. Тут немає тих, хто служить давно.